Полювання на морозиво

Коротка «бойова хроніка»: «У Кропивницькому незаконні торгівельні споруди дісталися вже і до тротуарів історичної вулиці – Дворцової. Учора, 28 березня, на хіднику біля кафе “Лайм” встановили конструкцію торгівельної точки з продажу м’якого морозива “Vanilino”. Про це Першій електронній повідомили читачі нашого сайту». Пафос такий, що мало не війська Путіна вступили у місто…

Знову громадськість, і знову «полювання» на торгівельні точки… Кілька років містом Кропивницьким йшла луна від галасу про продаж пива на вулиці, потім про біотуалети біля місць того  продажу, а потім про дітей, яке те все бачать… Пивного бешкету значно поменшало, загнали пивників до кав’ярень та інших місць розпиву. І от з’явився  новий рух проти розпиття кави в громадських місцях з машин з автоматами по її приготуванню. Організував цю кампанію новий головний спецінспектор  міста Андрій Максюта.

Сміх, і гріх його попередник  Віктор Іванов виявляв точки продажу самогону, громадськість повстала проти пива, а Андрій Максюта проти кави. Але це ще не все… Громадскість міста на сторожі, і почала сигналізувати ЗМІ , і навіть поліції про продаж… морозива.

Ця «біда» трапилася, в «історичному центрі міста», на вулиці Дворцовій навпроти юнацької бібліотеки. «Перша Електронна» шикарно  кількома світлинами відреагувала на цю  «дуже кримінальну подію». Журналісти обдзвонили всіх: головного архітектора міста Вадима Мездріна, начальника  управління торгівлі Сергія Горбовського, і навіть власницю намету і морозива на продаж пані Карпову. Сайт повідомляє про дозвіл нібито на одну таку точку, але чи достовірно це? Таких наметів по місту є з десяток, а ще є  намети “Йожик-морожик”. Чомусь на ті намети команди “фас” не було.

А що далі? Чи буде полювання на продаж мінералки та тих, хто розпиває її на вулиці? А що було колись, в історичному плані?  Років 50-60 тому на цій же вулиці, майже на кожному розі була точка з продажу морозива, і журналісти теж його їли, не питаючи дозвільних  документів. До появи відповідних автоматів, продавали газировану воду з сиропом і без нього, і все якось не було збудженим, а лише втамовувало спрагу.

Дивує те, що поруч наметом для продажу морозива немає житлових приміщень, відсутній п’яний гамір, і щось інше, що могло комусь якось заважати, і вулиця до того ж зовсім пішохідна. Але ж написано, що перегородили прохід, прохід невідомо кому і куди. Тротуаром пройти можна, але як би поставили посеред  дороги чи на ній збоку, то теж комусь вже заважало. Дивне місто з дивною громадськістю, і навіть аналогічними журналістами.

Кропивницький місце полювання на все те, що комусь колись може не сподобатись. А можливо журналісти очікують на бонуси при купівлі морозива, а хтось цього ще не збагнув. А що як просто  «шукали сенсацію», таку як знайшли кілька років тому – виявили перенос паркана на вулиці Шевченка.